У 2003 році Всеукраїнська мережа
людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом (далі ВМЛЖВ) виступила з ініціативою змінити
назву Дня 1 грудня з «День боротьби» на «День порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми»
з метою підвищення рівня толерантного ставлення суспільства до людей, які
живуть із ВІЛ/СНІДом. Пропозиція була прийнята. В цей День ми не вшановуємо
пам'ять померлих від СНІДу, влаштовуючи ходи зі свічками, не відвертаємо людей
від цієї проблеми, говорячи, що це «чума XI століття», а навпаки — вчимо їх жити
пліч-о-пліч із ВІЛ-позитивними, намагаємось збудити у свідомості суспільства
толерантне ставлення до них, зменшити рівень стигматизації. Тому що ця епідемія
поступово перетворюється на пандемію, яку, на жаль, спинити важко.
ВІЛ - це вірус, що пригнічує імунну систему, а СНІД
- заключна стадія ВІЛ-інфекції, що проявляється як комплекс захворювань, які
виникають у інфікованої людини на тлі ослабленого імунітету. Шляхів передачі
ВІЛ-інфекції не так уже й багато:
1) ВІЛ передається через кров: загальне або
повторне використання шприців, голок або іншого ін'єкційного устаткування;
використання нестерильних медичних інструментів й інструментів для нанесення
татуювань або пірсингу; використання чужих інструментів для гоління, зубних щіток
із залишками крові;
2) Вірус може передатися дитині від ВІЛ-позитивної
матері під час вагітності, при пологах або під час годування;
3) Найпоширеніший шлях передачі - статеві контакти
з ВІЛ-інфікованими, причому незалежно від того, використовується або не
використовується презерватив. Чому так, адже всі реклами стверджують, що секс
із презервативом безпечний? Тому, що останні дослідження показали, що часточки
вірусу в кілька разів менше отворів у презервативі, який складається з нашарованих
один на одного шарів латексу. Крім того, латекс неймовірно чутливий до перепадів
температури повітря, до умов зберігання, які, погодьтеся, рідко відповідають
необхідним, у результаті він стає ламким (на мікроскопічному рівні) й у ньому
виникають тріщинки - "зелене світло" вірусу. Це єдині відомі на сьогодні
шляхи передачі ВІЛ.
Вірус НЕ передається через:
- піт, сльози й слину;
- кашель або чхання;
- поцілунки, обійми та рукостискання;
- використання загального посуду, постільної
білизни, загальної ванни/туалету;
- спільні заняттях спортом, а також у суспільному
транспорті.
Концентрація ВІЛ у слині (поті,
сльозах...) є занадто низкою для зараження, тому при контакті з ними загальні заходи
безпеки і профілактики необхідно застосовувати лише в тому випадку, якщо в них
присутня кров.
Ми жаліємо бездомних собачок і кішечок, стурбовані
вимиранням білих сов, але при цьому відмовляємо в любові, співчутті людям,
серед яких (не приведи, Господи) завтра можемо виявитися самі. Прикро, що у сучасному,
модернізованому суспільстві ми ще так і не виховали у собі толерантного
ставлення до ВІЛ-позитивних людей, не вклали у своє серце думку, що вони - такі
ж, як і решта, з почуттями, мріями, бажаннями..., і їх не потрібно жахатися,
адже через підтримку та дружбу ВІЛ не передається...
То ж давайте зруйнуємо стіну, яку ми побудували, намагаючись
відгородити себе від цієї проблеми, й допоможемо ВІЛ-позитивним людям знайти
своє місце у нашому суспільстві.
Немає коментарів:
Дописати коментар