29 вересня 2017 року - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СЕРЦЯ.

Всесвітній день серця почав проводитися починаючи з 2000 року. Метою щорічної акції було інформування людей у всьому світі про те, що серцево-судинні захворювання, інфаркт і інсульт є однією з головних причин смерті в світі.
У 2017 році цей день проводиться під девізом "Share the power"- «Поділись своєю силою». За статистикою захворювання серцево-судинної системи посідають перше місце у цілому світі. Вони є причиною 17 мільйонів смертей (29%) щорічно.
Метою Дня серця є підвищення обізнаності населення про хвороби серця, правильний спосіб життя для їх попередження і пропаганди профілактичних заходів для зменшення смертності від хвороб серця. На жаль, в Україні обізнаність щодо факторів ризику і смертності від них дуже низька.
Ми часто говоримо – велике серце, гаряче серце або, навпаки, серце кам’яне, холодне, зле, боягузливе. Зрозуміло, що подібні характеристики людського характеру найменше мають відношення до серця, як найважливішого органу людського організму. Чи все-таки мають? Як би там не було, але серцево-судинні захворювання по числу смертей сьогодні міцно займають перше місце. У нашій країні на них припадає 56% усіх летальних випадків. Для порівняння: на смертність від злоякісних новоутворень, що займають «почесне» друге місце, припадає всього лише 15%. У всьому світі від захворювань серця гине більше пацієнтів, ніж від усіх інших хвороб разом узятих – не випадково ішемічна хвороба серця названа «найбільшою епідемією людства», яка загрожує найближчим часом охопити все населення планети.
Видатний американський кардіолог Пол Д. Уайт колись сказав: «Хвороба серця до 80-річного віку не Божа кара, а наслідок власних помилок». Іншими словами, не хочеш померти від інфаркту, подбай про первинну профілактику захворювань серця. На жаль, багато хто починає розуміти це надто пізно. 
За оцінками фахівців, здоров’я на 50% залежить від власного вибору людини — способу життя, на 20% — від стану зовнішнього середовища, на 20% — від соціально-економічних факторів, на 10% — від організації медичної допомоги. Отож світ уже давно активно використовує саме ці 50%. Скажімо, за останні 20 років у США смертність від серцево-судинних захворювань знизилася на 40%. Сталось це не лише завдяки новітнім технологіям у галузі діагностики й лікування, а насамперед завдяки популяризації серед населення і медпрацівників загальних знань профілактики, ефективній боротьбі в суспільстві із факторами ризику. Аналогічна тенденція до зниження рівня смертності від серцево-судинних захворювань спостерігається і в країнах Європи, чого не скажеш про Україну. Обізнаність про фактори ризику в нас низька, а смертність від серцево-судинних захворювань висока. У стислому переліку рекомендацій від Європейської спілки кардіологів зазначено:
0 – відмова від паління;
3 – км необхідно проходити щодня;
5 – порцій овочів повинен включати щоденний раціон; 
140 – нормальний рівень систолічного артеріального тиску;
5 – нормальний рівень загального холестерину в крові;
3 – нормальна кількість «шкідливого» холестерину;
0 – відсутність ожиріння та цукрового діабету.
В першу чергу необхідні знання потрібно донести до молоді. 
Лікарі вважають, що до основних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань належить підвищення артеріального тиску(АТ) та рівня холестерину в крові, надлишкова вага, тютюнокуріння, малорухливий спосіб життя та стреси.