понеділок, 28 вересня 2015 р.

Всесвітній день серця – 29 вересня 2015 року


Тема: «Здорове серце – вибір кожного і скрізь»


Всесвітня федерація серця присвячує Всесвітній день серця в цьому році здоровому оточенню для здорового серця. Увага світової громадськості зосереджується на умовах проживання, роботи та дозвілля людини, що повинні сприяти нормальному функціонуванню серцево-судинної системи, не створювати ризиків для кардіоваскулярних захворювань.
Міське середовище достатньо агресивне для існування людей. Сидяча робота в офісах, необхідність регулярно користуватись транспортом і, як наслідок, гіподинамія, високі рівні шуму, емоційна напруга, тютюнокуріння і вживання алкоголю, харчування висококалорійними продуктами, напоями та ожиріння створюють передумови для хронічних хвороб вже з дитячого віку.
Підраховані величезні втрати національного доходу, обумовлені хворобами серця, інсультом та діабетом для різних країн світу. Наприклад, прогнозовані у 2015 році для Китаю втрати складуть 132 мільярди доларів, для Індії – 54, Бразилії – 9, Великої Британії – 6.
Згідно спільної Доповіді ВООЗ та Всесвітнього економічного форуму, нездоровий режим харчування і надмірна витрата енергії, відсутність фізичної активності і вживання тютюну є головними причинами неінфекційних захворювань для працюючих. Програми зі зміцнення здоров’я на робочих місцях, спрямовані на підвищення фізичної активності і усунення нездорових звичок в харчуванні, ефективні по відношенню до таких хвороб як ожиріння, діабет і фактори ризику серцево-судинних захворювань. Підвищення продуктивності праці, покращення корпоративного іміджу, зниження рівня витрат на медичне обслуговування є тими аргументами, які можуть примусити керівництво підприємства підтримати програми зміцнення здоров’я на робочих місцях. Суттєву роль у реалізації програм оздоровлення працюючих можуть зіграти залучені громадські організації, професійні спілки, фонди страхових компаній, виробники харчових продуктів та спортивного знаряддя. Турбота керівництва компаній обов’язково призведе до покращення морального стану персоналу, підвищення продуктивності праці, скорочення плинності кадрів, числа бюлетенів непрацездатності і прогулів, виплат для компенсації інвалідності.
Вітчизняними вченими-гігієністами доведено, що серцево-судинна система людини суттєво страждає від такого чинника довкілля як шум. Видане Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 2014 році «Європейське керівництво з контролю нічного шуму» на основі аналізу світових наукових даних наводить детальну інформацію про ризики негативного впливу нічного шуму на різні аспекти здоров’я і благополуччя людей, представляє санітарно-гігієнічні нормативи рівнів шуму, встановлені для попередження його шкідливого впливу в різних країнах Європи. Будівництво житла у безпосередній близькості від магістралей, високі рівні шуму на транспорті, робота в нічні години розважальних закладів з сильними звуковими пристроями створюють постійний негативний для здоров’я шумовий фон, який, безумовно, впливає на сон, психічний і фізичний стан людей, включаючи найбільш уразливі групи, такі як діти, пацієнти з хронічними захворюваннями, люди похилого віку.  Нічний шум порушує право населення на відпочинок, відбивається на статистичних показниках захворюваності та смертності.
В 2014 році ВООЗ опублікувала нові дані досліджень, що свідчать про сильну залежність між впливом забрудненого повітря, як в приміщеннях, так і в атмосфері і серцево-судинними захворюваннями, такими як інсульти та ішемічна хвороба серця. Також слід враховувати роль забруднення повітря в розвитку респіраторних захворювань, включаючи гострі респіраторні інфекції та хронічну обструктивну хворобу легень. За новими оцінками, щорічно близько 7 млн. людей в світі (восьма частина всіх померлих) вмирають внаслідок забруднення повітря. На сьогодні це найбільший екологічний ризик для здоров’я і він набагато більший, ніж ми уявляли раніше. Надмірне забруднення повітря часто є результатом нераціональної політики в таких галузях як транспорт, енергетика, переробка відходів і промисловість.
Як відмічає Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен, більшість факторів ризику хронічних хвороб виходить за межі безпосереднього контролю сектору охорони здоров’я і для підтримки індивідуального та популяційного здоров’я вимагається справедливість, ефективність та багатосекторальні дії. В багатьох випадках більш здорова стратегія виявляється і більш економічною в довгостроковій перспективі завдяки економії витрат на підтримку здоров’я. Сектору охорони здоров’я відводиться  унікальна роль з впровадження наукових даних в політику вдосконалення навколишнього середовища, здатного зберігати життя людей.