четвер, 1 грудня 2016 р.

1 грудня - Міжнародний День порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми

У 2003 році Всеукраїнська мережа людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом (далі ВМЛЖВ) виступила з ініціативою змінити назву Дня 1 грудня з «День боротьби» на «День порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми» з метою підвищення рівня толерантного ставлення суспільства до людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом. Пропозиція була прийнята. В цей День ми не вшановуємо пам'ять померлих від СНІДу, влаштовуючи ходи зі свічками, не відвертаємо людей від цієї проблеми, говорячи, що це «чума XI століття», а навпаки — вчимо їх жити пліч-о-пліч із ВІЛ-позитивними, намагаємось збудити у свідомості суспільства толерантне ставлення до них, зменшити рівень стигматизації. Тому що ця епідемія поступово перетворюється на пандемію, яку, на жаль, спинити важко.
ВІЛ - це вірус, що пригнічує імунну систему, а СНІД - заключна стадія ВІЛ-інфекції, що проявляється як комплекс захворювань, які виникають у інфікованої людини на тлі ослабленого імунітету. Шляхів передачі ВІЛ-інфекції не так уже й багато:
1) ВІЛ передається через кров: загальне або повторне використання шприців, голок або іншого ін'єкційного устаткування; використання нестерильних медичних інструментів й інструментів для нанесення татуювань або пірсингу; використання чужих інструментів для гоління, зубних щіток із залишками крові;
2) Вірус може передатися дитині від ВІЛ-позитивної матері під час вагітності, при пологах або під час годування;
3) Найпоширеніший шлях передачі - статеві контакти з ВІЛ-інфікованими, причому незалежно від того, використовується або не використовується презерватив. Чому так, адже всі реклами стверджують, що секс із презервативом безпечний? Тому, що останні дослідження показали, що часточки вірусу в кілька разів менше отворів у презервативі, який складається з нашарованих один на одного шарів латексу. Крім того, латекс неймовірно чутливий до перепадів температури повітря, до умов зберігання, які, погодьтеся, рідко відповідають необхідним, у результаті він стає ламким (на мікроскопічному рівні) й у ньому виникають тріщинки - "зелене світло" вірусу. Це єдині відомі на сьогодні шляхи передачі ВІЛ.
Вірус НЕ передається через:
- піт, сльози й слину;
- кашель або чхання;
- поцілунки, обійми та рукостискання;
- використання загального посуду, постільної білизни, загальної ванни/туалету;
- спільні заняттях спортом, а також у суспільному транспорті.
Концентрація ВІЛ у слині (поті, сльозах...) є занадто низкою для зараження, тому при контакті з ними загальні заходи безпеки і профілактики необхідно застосовувати лише в тому випадку, якщо в них присутня кров.
Ми жаліємо бездомних собачок і кішечок, стурбовані вимиранням білих сов, але при цьому відмовляємо в любові, співчутті людям, серед яких (не приведи, Господи) завтра можемо виявитися самі. Прикро, що у сучасному, модернізованому суспільстві ми ще так і не виховали у собі толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей, не вклали у своє серце думку, що вони - такі ж, як і решта, з почуттями, мріями, бажаннями..., і їх не потрібно жахатися, адже через підтримку та дружбу ВІЛ не передається...
То ж давайте зруйнуємо стіну, яку ми побудували, намагаючись відгородити себе від цієї проблеми, й допоможемо ВІЛ-позитивним людям знайти своє місце у нашому суспільстві.